На рахунок їжі, то мені колись казали старші: "Гріхом є не те, що йде в уста, а те, що з них виходить" і ще, що більшим гріхом є те, що ти будеш себе мучити, бо ти не можеш з"їсти бутерброд через те, що зараз піст і думати "Скоріше б він закінчився". Згідна з тією думкою, що дотримання посту не означає лише не вживати скоромної їжі, а й духовне очищення. Тобто, якщо людина вживає тільки пісну їжу, мотюкається, заздрить, зневажає інших і таке інше, і при цьому вона каже, що постить - то це, по-моєму, ще гірший гріх. Але не мені судити, який гріх великий, а який незначний і чи взагалі такі бувають. Зараз взагалі важко повірити, що є багато людей, які дійсно, від щирого серця, віддані Богові. Але вони дійсно ще є. І Аніла сказала:
переконана, що він не ображається на мене за мої рідкісні візити і всепоїдання ...
Тоді виходить, що Бог однаково любить і тих людей, які щиро йому віддані, і тих, які не дотримуються всіх біблійських правил, але в душі теж в нього вірять. Де ж тоді справедливість???